Психологічна самодопомога у стані стресу для дорослих
Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію.
Проживати відчуття стресу – це нормальна реакція здорової людини, захисний механізм нашого організму. Виникнення стресу означає, що людина включилася в певну діяльність, спрямовану на протидію небезпечним для неї впливам.
Відчувати зараз тривогу — цілком нормально. Проте, важливо не допускати аби вона стала частиною повсякденного життя!
Для того аби навчитися успішно справлятися зі стресом, потрібно дотримуватися певних кроків. Отже, для успішного подолання стресового стану необхідно:
1. Проаналізувати, що для вас особисто є причиною стресу. Пригадайте 5 стресових ситуацій зі свого життя. Після складання списку відзначте, які пускові стресові чинники ви можете контролювати і ті, контроль над якими не у вашій владі.
2. Описати, що ви відчували під час кожної з перерахованих ситуацій (наприклад: гнів, злість, страх, роздратування, головний біль і т.п).
3. Подумати, що допомагає вам відчувати себе краще. Наприклад, фізичні вправи, розмова з другом, перегляд телепередачі та інше.
У боротьбі з кризами та стресами нам допомагає психічна властивість, а саме – стресостійкість. Вона є необхідною властивістю, яка дозволяє зберегти фізичне та психічне здоров’я.
Стресостійкість особистості - здатність людини адекватно переносити напружену або нестандартну ситуацію, не занурюючись у стан стресу.
Що робити щоб розвинути стресостійкість?
- Взяти відповідальність за те, ким ти є, і за своє життя;
- Усвідомити, що ти не відповідальний за усе, що стається у твоєму житті, але за те, як ти з цим справляєшся;
- Необхідно задіяти усі ресурси людського організму та особистості (те, що допомагає вам справлятися зі стресом).
Існує безліч способів, які допомагають впоратися зі стресом. Пропонуємо декілька з них:
1. Усвідомити справжні причини, котрі викликають вигорання: невідомість, постійне очікування новин, страх отримати страшні вісті.
2. Дотримуватися режиму харчування, сну, рухової активності: робити кілька прийомів їжі на день, пити більше, ніж зазвичай; використовувати. перерви між повітряними тривогами не лише для господарських справ, але й для прогулянки на свіжому повітрі; спати за будь-якої можливості.
3. Відчуття контролю. Взяти під контроль рутинні справи: прибирання, особиста гігієна.
4. Приймати та надавати підтримку близьким та тим, хто цього потребує: прості питання «Як ти?» «Як справи?» можуть повернути сили.
5. «Звірка годинників» цінностей: спілкуватися з однодумцями, читати і слухати інформаційні канали, які підтримують цінності вашої спільноти.
6. Пам’ятати про пріоритети — знати, що для вас у цей момент є найважливішим, а що може почекати.
Практичні поради щодо подолання стресу:
- Не приховуйте своїх почуттів;
- Не уникайте говорити про те, що трапилося;
- Не дозволяйте вашим відчуттям труднощів зупиняти вас, коли інші дають вам шанс говорити або пропонують допомогу;
- Не чекайте, що важкий стан минеться, виділяйте достатньо часу для сну, відпочинку;
- Висловлюйте ваші бажання прямо, ясно і чесно;
- Намагайтесь зберегти нормальний розпорядок вашого життя, наскільки це можливо.
Будьте уважні до свого психічного здоров’я та не піддавайтеся негативним думкам!
Збереження психічного здоров’я дітей
Світ кожної дитини є неповторним і особливим, і ми, дорослі, докладаємо всіх зусиль, аби вони мали благополучне життя.
Усвідомити важливість та цінність психічного здоров’я, зрозуміти його спектральність, дізнатися, як саме діяти в різних ситуаціях – це кроки, які кожен з нас може робити вже зараз.
Діти є дуже вразливими до змін, які відбуваються у їхньому житті, особливо якщо ці зміни несуть негативне забарвлення. Тому важливим постає саме збереження цілісності дитячої особистості, дитячого здоров’я, зокрема – психічного.
Психічне здоров’я – це динамічний процес психічної діяльності, якому властиві детермінованість психічних явищ, гармонійний взаємозв’язок між відображенням обставин дійсності і ставленням індивіда до неї, адекватність реакцій на оточуючі умови.
Діти перебуваючи в тих умовах воєнного стану і спостерігаючи ситуацію навкруги, відчувають страх, через нерозуміння чому саме це відбувається в їхньому житті. Тому, дорослим необхідно докладати зусиль, аби вплив негативних факторів на здоров’я дитини був якнайменшим.
Про що слід пам’ятати під час спілкування з дитиною:
1. Діти часто віддзеркалюють емоції батьків. Якщо бачимо, що дитина нервує, одразу перевіряємо наскільки знервовані самі.
2. Щоб заспокоїти дитину, спершу треба заспокоїтися самим. Ми можемо ділитися тільки тим, що є в нас.
3. Якщо відчуваєте, що емоції переповнюють, треба подихати і «заземлитися».
Важко передбачити, як війна вплине на кожного з нас і на дітей в тому числі, ми не можемо передбачити, що може бути найбільш вдалим способом впоратися з ситуацією, забезпечити свою безпеку, здійснити плани. Але для того аби убезпечити своїх дітей і зберегти їх психічне здоров’я в більш-менш стабільному стані, ми можемо дотримуватися певних порад, які допоможуть уберегти психіку дітей від руйнівних наслідків.
Практичні поради щодо збереження психічного здоров’я дітей:
1. Говоріть з дітьми. Якщо у дітей виникають запитання, відповідайте на них чесно, але просто та впевнено. Запитайте їх, що, на їхню думку, відбувається, і послухайте відповіді. Не ігноруйте їхні почуття — вони можуть сказати, що бояться, і ви повинні бути готові відповісти, що це нормально боятися.
2. Створіть емоційно безпечний простір. Проводьте значно більше часу зі своєю дитиною. Грайте в ігри, читайте або просто тримайте дитину поруч.
3. Обмежте кількість новин, які дитина дивиться. Вимкніть телевізор або радіо, коли увімкнено висвітлення війни. Вам не потрібно приховувати те, що відбувається у країні від дітей, але й ви не повинні піддавати їх постійним картинкам трагедій.
4. Складіть розпорядок дня і дотримуйтесь його. Дітей заспокоюють звичайні розклади. Коли в дитини збережений її щоденний графік, який схожий на той, що був раніше, дитина почувається в безпеці і це додає їх впевненості що все добре.
5. Подбайте про себе. Якщо ви цього не зробите, у вас буде менше терпіння і менше креативності, коли дитина потребуватиме і те, й інше. Подбайте про себе, щоб ви могли піклуватися про дитину, коли та прийде за відчуттям безпеки до вас.
Здавалося б такі прості кроки, але використовуючи їх ми зможемо убезпечити дитину та її здоров’я від негативних наслідків.
